Дощ

Я повбиваю всіх навколо.
І не залишу жодної душі.
Така маленька в мене ця промова.
На вулиці ще й досі йдуть дощі...

Я так люблю гуляти під дощем,
Коли погано видно мої сльози.
Надріжу серце кілька раз ножем,
Не повиймавши з нього всі занози.

І тепла кров омиє моє тіло.
Впаду додолу. губи… так… тремтіло...
І ні про що вже, мабуть, не згадаю...
Забудь. Я про одне лише благаю...

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте