Подумай

Це ж не життя. це все суцільний морок,
І жоден, геть, не знає хто він є.
І кожен друг, тобі тепер вже ворог,
Та й не важливо, ким тепер ти є.

Ні Україна, мова, ні культура...
Вже не потрібні. «що воно таке?» 
З усіх сторін постійна диктатура,
І неважливо вже своє, людське.

Забули Батьківщину й все духовне,
Навіщо так живемо? ну! скажіть!
Ми закриваєм очі на гріховне,
Аби вхопити ту приємну мить.

Невже це гарно? Нащо нам так жити? 
Самі ж себе вбиваєм назавжди. 
А може марно?.. не мені судити,
А ТИ подумай… не спіши… зажди...

2012 р.