о боже, як я скучаю.

о боже, як я скучаю.
я випила купу чаю.
я абсолютно нічого не помічаю.
і досі переглядаю безглузді фільми на ноуті.

мені зовсім все'-одно на ідіотську рекламу й білборди, 
із них усіх на мене дивляться скажені нелю'дські морди.
у маршрутках заливаються ненависні мені акорди,
і я їду далі із думкою «які ви все ж таки бровдури».

як ти? що ти? де ти?
десь у хаосі зараз літають комети,
у гарячій точці ревуть кулемети,
а я досі слухаю старі плівочні касети,
що так довго були притрушені пилом.

на них класика, американський блюз, африканський джаз...
як швидко спливає час.
таких різних, як я з тобою не поєднає навіть займенник «нас»,
зате «ми» дуже слушно з'єднає два серця і тіла. удосвіта.

1 коментар

Святослав Вишинський
Знаєте, римування — давно не головне у віршуванні.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте